airsofter.world

В цьому сезоні ми провели кардинально 2 різних Сталкери. Перший був на відносно компактному полігоні в 1,5*1 км. Там були різні зони: ліса, зони вирубки, болота і навіть квадрат досить щільного урбана з підвалами. &#10 &#10 В процесі підготовки і самої гри з'ясувався ряд проблем. По-перше, мала площа примусила зробити обмеження на кількість учасників і закрити реєстрацію (а їх могло бути під 200 чоловік). По-друге, лісники були не дуже раді нашій присутності, бо боялись, що ми спалимо там все або затопчемо нові саженці. Не буду вдаватись в подробиці, але головняка вони нам наробили. &#10 &#10 Друга гра пройшла під девізом "більше полігонів богу полігонів". Ми провели гру одночасно на двох різних полігонах, які знаходились на відстані 2-х км один від одного. &#10 Умовно полігони називались Затон і це була локація 900*900 метрів, яка була наполовину укрита лісом, а на половину це було поле. При в'їзді на полігон розташований закинутий комплекс курятників, які за допомогою гравців був облаштований під досить антуражну базу нейтралів і бандитів. Другий полігон з густими лісами і колишньою базою відпочинку являв собою прообраз Прип'яті і Рудого лісу. &#10 Особисто я піддався проханням додатки трохи "рейдевості" сталкеру. Так як багатьох трохи морально дратувало, що вони йшли з точки А в точку Б максимум 15 хвилин. Як реальний сталкер, я теж вважаю, що на сталкері перходи мають бути максимально довгими. Особисто для мене ідеальний формат, коли ти виходиш зранку і повертаєшся або ввечері, або взагалі наступного дня. &#10 Умови в Прип'яті мали бути такі, що сталкера без необхідної кількості та без попередньої підготовки там довго б не затримувались і йшли б оживати назад на Затон. Але було допущено 2 важливих аспекти: по-перше, більшість не уявляла, що на Затоні ще щось є, вони вважали цю локацію стартовою, не більше, по-друге, прорахунки в фінансовому балансі і певні проблеми зв'язку між ігровими-майстрами на різних полігонах перетворили Скадовськ на Скукадовськ. Вже на прикінці першого дня, левина доля сталкерів осіли в Прип'яті і її околицях. Більшість нервували через тривалі неігрові переходи між локаціями. Люди витрачали час і сили перебуваючи поза грою. &#10 В результаті що ми маємо: на малих полігонах людям ніде розвернутись. Всі хочуть маштабу, але ніхто не хоче ходити багато "в холосту". Який варіант обрати для третьої гри на наступний сезон поки не зрозуміло: повернутись до першого варіанту, або ж домовлятись з військовими або НГУ за їхні маштабні полігони, де можна буде зробити довгі переходи, але не виривати людей з самої гри, давати їм можливість під час переходу з точки А в точку Б, випадково для себе відкрити точку В. Можливо є резон розділити ігри на дві паралельні серії - компакту для ледарів та рейдову для упоротих? Особисто я відношу себе до упоротих і пам'ятаю, що, наприклад, перші реал-плеєри, проходили на величезному полігоні НГУ "Старе". Так там була техніка, але доступна вона була одиницям, а більшість топтали Зону своїми двома. &#10 Цікаво б було почути думку громадскості з приводу куди далі рухатись? &#10