airsofter.world

Один в полі не воїн. Стара як світ фраза, яка в черговий раз підтверджена в бойових зіткненнях цієї війни.

Як виявилось, рівень індивідуальної підготовки окремо взятого бійця грає мінімальну роль на полі бою. Здатність влучно стріляти (якщо мова йде не про снайпера) під час вогневого контакту взагалі не перша річ, яка здатна врятувати ваше життя. Будете ви жити чи ні - вирішує тактика та злагодженість підрозділу.

По-перше, на війні ніхто не ходить сам. Навіть срати. І залишимо жарти осторонь, типу "я пішов з подругою на ймення "граната". Завжди всі ходять мінімум по двоє. І чим краще розвинуте "почуття ліктя" вашого другого номеру, тим більше шансів у вас вижити. Тому що вирішує не точність вогню, а його щільність. Тому двійка стріляє не одночасно, а по черзі. Щоб поки один перезаряджається, інший продовжує давити вогнем. На полі бою "рішає" тактика малих груп.

Сучасний бій відрізняється швидкою зміною обставин. Все йде по плану до першого вогневого контакту. Далі все залежить від злагодженості загону, який має без команди зайняти необхідні позиції і почати відбивати атаку, зв'язувати ворога боєм, подавляти вогнем і т.д. Головне, це має відбуватись без команди. І вже коли пішов двіж, командир має правильно оцінити що відбувається і або правильно відступити, або закинути частину бійців на фланг, або просто давити вогнем.

При рівних даних злагодженості та тактичної підготовки загонів починає грати роль індивідуальні здібності окремо взятого бійця: його здатність влучно стріляти, точно закидувати гранати, перезарядки і т.д. Якщо зустрінеться 100 рембо, де кожен буде сам за себе, і 100 злагоджених бійців середнього рівня підготовки, то я поставлю на бійців.

Тому на тренуваннях приділяйте в першу чергу не вашому рівню підготовки (але й на це забивати болт не треба), а в першу чергу, командній підготовці. Тільки в такому випадку у вас є шанси перемогти в стрілецькому бою. Навіть над супротивником з чисельною перевагою за умови що він діє незлагоджено.