airsofter.world

Вітаю страйкбольна спільнота і зокрема учасники гри «Гра в покер»!
На цих вихідних я взяв участь у страйкбольній грі «Гра в покер», яка відбулась у тихому лісі неподалік від міста в санаторії «Україна». Гра була надзвичайно цікавою і напруженою, і я хочу поділитися своїми враженнями.
Перед грою не хвилювався, хоч це була моя перша страйкбольна гра за останні півроку. Підготував все необхідне спорядження і зі своїм другом LOKI виїхав раніше на місце, щоб звикнути до локації, пристріляти свою репліку AR-15 і поспілкуватися з гравцями кого давно не бачив.
Розпочалося все зі швидкого брифінгу, де нам повторили основні правила та завдання на гру. Окремо хотів би відмітити, що все розпочалося вчасно, усім гравцям роздали карту місцевості з ігровими позначками. Я був у команді чорних, де нас було 7 осіб (4 людей команда «Граніт» та 3 людей придані сили). Наше завдання було збирати на точках, попередньо їх утримавши 10 хвилин, ігрові карти від двійки до туза черви (одну карту за правилами може замінити знайдений джокер). За умовами гри всіх людей поділили на 5 команд: 4 команди збирали карти і 1 команда була групою супротиву та всім заважала працювати.
Виклики та подолання
В ході гри ми стикалися з багатьма викликами. Головне на початковому етапі, швидко провести розвідку контрольних точок, щоб знати, де та яка карта нашої масті знаходиться. Після цього слід було зрозуміти послідовність захоплення цих точок. Важливим викликом було знайти першу карту (це психологічно важливий момент), адже саме тоді ми як команда здобули перший результат. Цією картою для нас став джокер і далі вже було простіше. Дана карта знаходилась в прилеглій будівлі водонапірної башти, що недалеко від точки старту нашої команди. Одним із викликів було не лише прибути на точку, але й знайти на ній місце з картами, поки нас не помітили гравці іншої команди з таким же завданням. Не завжди цей процес був швидкий, але з 13 точок більшість ми пройшли доволі швидко (мається на увазі на етапі розвідки). Після того як ми отримали всі необхідні дані, ми побудували оптимальний маршрут почергово захоплюючи точки та уникаючи по можливості контакту з противником.
Взаємодія з іншими гравцями
Під час гри ми взаємодіяли в своїй команді спокійно без «пожеж» і зайвої біганини. Ми розуміли, що важливо не кількість фрагів, а швидко зібрати комплект карт і закінчити гру. Зрештою так і сталося і ми перемогли зібравши повний комплект карт. В нас був геймплан по якому ми побудували маршрут, в нас був тайм менеджмент і ми знали за скільки хвилин до респу всіх команд ми починаємо штурм, якщо цей штурм взагалі потрібен. Якщо ми знаходились в будівлі (утримуючи в ній точку), і в певний час відбувався респ, ми не спішили з неї виходити, ми спостерігали через вікна, як наші противники стартуючи зі своїх респів вибивають один одного в перші 2-3 хвилини бою, а далі хтось з них програвав, а інші в меншості залишались на своїй точці. І лише тоді ми вирішували як діяти і в цьому була наша перевага. Навіть якщо до точки з картою доходив один з нас і ми її брали, то задача вважалась виконаною.
Підсумок та висновки
Дякую Улану за гарно організовану гру, яка була надзвичайно цікавою і захоплюючою і звісно всім гравцям. Я дуже радий, що взяв участь після тривалої відсутності і сподіваюся на наступну гру у майбутньому з не менш цікавим сценарієм. Поставив від себе найвищий бал по всіх позиціях, бо залишився гарний після смак від гри. Важливим моментом в цій грі хотів би відмітити рівні умови для всіх без виключення гравців. В таких іграх і на такій локації, люди, які грають з орендним обладнанням по суті можуть на рівних працювати з людьми в яких є тюновані репліки (як і у мене). Тобто за рахунок цієї локації тюн не мав надавав своєму господарю суттєвої переваги, а це значить, що всім цікаво і це створює невимушену атмосферу, де кожен може знайти своє місце і в кожної команди, навіть якщо там всі гравці з орендним обладнанням, є гарні шанси на перемогу.